Обладнання компютерної діагностики автомобілів

24.09.2015

комп’ютерна діагностика авто

Обладнання комп’ютерної діагностики автомобілів

Обладнання компютерної діагностики автомобілів
Сьогодні в статті розглянемо всіляке обладнання комп’ютерної діагностики автомобілів, а також розповімо про нововведення цього складного процесу. Вже пройшло більше 10 років як в побуті російських автомобілістів з’явилося таке поняття, як комп’ютерна діагностика. Але і по сей день для більшості залишається загадкою, що це за штука і з чим її їдять. А, як відомо, нові і неясні пересічному обивателю речі з-за нестачі правильної інформації обростає різними чутками і міфами.

Як, загалом, і сталося з таким явищем, як комп’ютерна діагностика. Тому мета нашої розповіді спробувати підняти завісу таємниці і з’ясувати що таке комп’ютерна діагностика, як, коли і ким вона проводиться. Будь-який фахівець, який займається ремонтом неважливо яких систем і агрегатів, скаже, що перш, ніж ремонтувати, треба розібратися, який саме сайт в системі вийшов з ладу. Щодо ремонту автомобілів це правило теж діє. Ремонт і мотора і підвіски може проводитися тільки на підставі результатів дослідження, яке проводиться з метою виявлення неполадок. Запорукою якісного та швидкого ремонту вашого автомобіля є правильна діагностика.

Отже, спробуємо розібратися. По-перше, зазначимо, що можна виділити три види діагностики, які з успіхом застосовуються на практиці. Мета проведення діагностики кожного з трьох видів одна і та ж — виявити несправності в системі. Відмінності між ними полягають в точності результатів, а також кількості сил, часу і грошей, які будуть витрачені на діагностику.

Види діагностики:

1) самий простий, не вимагає яких-небудь приладів і спеціальних знань, метод простого спостереження шляхом візуального огляду, а також на слух і нюх, результати дає приблизні і самі поверхневі, але витрати мінімальні;

2) більш складний метод і більш звичний нашим автомобілістам — огляд з використанням різних приладів для виміру параметрів і величин, на основі аналізу яких робляться висновки про несправності в системі; результати дає відносно точні, по матеріальним витратам відносно недорогий, але от часу і сил піде чимало;

3) найскладніший метод — електронна діагностика, яка проводиться за допомогою комп’ютерної техніки, тому її і називають комп’ютерною діагностикою; на сьогоднішній день, мабуть, найдорожчий вид діагностики, але з іншого боку результати будуть найбільш точні, і часу піде набагато менше; для сучасних автомобілів, в яких багато системи управляються мікропроцесорами, комп’ютерна діагностика просто незамінна, так як тільки за допомогою неї можна виявити всі неполадки в електронних системах автомобіля.

Моторна діагностика

Розберемо тепер таке поняття, як моторна діагностика. Її можна розділити на два види за ознакою, яке обладнання використовується при проведенні діагностики: мотор-тестер або сканер. Мотор-тестер — прилад, що вимірює всі показники роботи мотора, відхилення яких від норми свідчить про неполадки в системі. Застосування для діагностики двигуна автомобіля мотор-тестера якраз є прикладом другого методу діагностики систем. Третій вид діагностики, як ми вже з’ясували, пов’язаний з використанням комп’ютеризованого обладнання. У разі діагностики мотора — це діагностика з допомогою сканера. Для систем сучасного автомобіля це просто необхідна процедура. Сенс діагностики методом сканування полягає в наступному. Сканер (зовнішній комп’ютер) з’єднується з системою керування автомобілем через спеціальний діагностичний роз’єм. Сканер зчитує з процесора управління (режим «Data stream») всю необхідну інформацію: коди помилок, значення сигналів з датчиків, величини коефіцієнтів. На основі їх аналізу робиться висновок про несправності в системі.

Діагностичні прилади можуть бути переносні і стаціонарні. Кожен виробник таких приладів має більш вузьку спеціалізацію. Так і станції технічного обслуговування обладнані абсолютно по-різному. І тільки за зовнішнім виглядом приладів на станції не можна зробити висновок про те, наскільки якісно буде проведена діагностика. Часто переносні прилади анітрохи не поступаються за своїми можливостями значному стаціонарного обладнання. Адже не секрет, що в наш час техніка і технологія дуже швидко морально застарівають, їм на зміну приходять більш високотехнологічні, а значить більш продуктивні прилади. Це сама загальна картина того, що таке діагностика та які методи діагностики існують. Розберемося тепер у процесі діагностики.

Звичайно, ми звикли вже до того, що комп’ютерні технології значно прискорюють всі процеси. Це можна сказати і про діагностики автомобіля. Але, тим не менш, навіть з допомогою комп’ютеризованого обладнання встановлення точного діагнозу потребує не менше 30 хвилин (це при найпростішій неполадки). Ніколи не вірте тому горе-майстра, який не встигнувши підключити сканер до діагностичного роз’єму, тут же повідомляє про те, що не працює те і це потрібно замінити. Справа в тому, що просто прочитати код помилки недостатньо. Після отримання інформації про помилки в роботі якої-небудь системи, необхідно провести ряд перевірочних тестів на предмет правильності інформації про проблему, що надходить з електронного блоку управління (ЕБУ). Якщо цього не зробити, може вийти наступна ситуація. ЕБУ повідомляє про помилку в роботі датчика детонації. Вся система демонтується, оглядається, а в результаті виявляється, що датчик в порядку, просто по незнанню або недогляд під час якихось робіт, які проводяться з мотором, не прикрутили до блоку. Один з міфів про комп’ютерній діагностиці розповідає про те, що якщо стерти код помилки, то і дефект зникне сам собою. Не можна не погодитися, що це було б чудово. Натиснув дві клавіші, і проблеми немає. Але це не так. Сучасні технології до такого ще не дійшли. Так, ось, розберемося, як працює ЕБУ і чому помилку треба не тільки виявити, але й усунути той дефект у роботі системи, який її викликав. Зрозуміло, що код помилки несете в собі інформацію про ту чи іншу несправність, тобто має інформативне значення. Але помилки можуть мати різний статус: статистичні (поточні) помилки і випадкові (одиничні або накопичені).

Електронний блок управління постійно тримає під контролем роботу всіх систем і перевіряє їх справність. Аналітична робота ЕБУ починається відразу, як тільки включається запалювання. І протягом усього часу роботи мотора блок управління аналізує дані з датчиків і виконавчих пристроїв. Якщо ЕБУ знаходить дефект у роботі якої-небудь системи, то вона фіксує несправність шляхом виставлення коду помилки. При цьому робота системи не припиняється за рахунок підключення аварійної гілки програми управління. Після припинення роботи двигуна в оперативній пам’яті мікропроцесора автомобіля зберігається код помилки, виставлені ЕБУ під час роботи мотора. Інформація в оперативній пам’яті бортового комп’ютера буде зберігатися ще деякий час. Навіть після усунення неполадок у роботі двигуна згідно з кодом помилки при пуску мотора ЕБУ буде фіксувати цю помилку, але вже зі статусом випадковою. Тільки якщо після деякої кількості пусків двигуна дефект у роботі системі не повторюється, код помилки автоматично видаляється з пам’яті комп’ютера. Очевидно, що стерши код помилки з ОЗП, не можна усунути неполадки в роботі системи. Адже дефект все одно залишається і негативно позначається на роботі мотора. При включенні запалювання ЕБУ буде знову і знову фіксувати помилки, і заносити в пам’ять комп’ютера. Принаймні, такий алгоритм роботи має більшість систем керування ДВЗ. Але такі системи вже застаріли. На зміну їм прийшли більш високотехнологічні системи керування ДВЗ, для яких властиво адаптивне управління, що дозволяє більш оптимально використовувати результати управління. Найчастіше такі системи зустрічаються на автомобілях американського виробництва. Для них характерно глибоке адаптивне управління з великим діапазоном впливу. Іноді адаптивне управління зустрічається на європейських автомобілях і практично ніколи на японських.

Суть роботи адаптивної системи керування ДВЗ можна описати наступним чином. Блок управління на основі аналізу даних свого керівного впливу підлаштовується під конкретний мотор і умови його експлуатації. Адаптивна система правління зберігати всі поправочні коефіцієнти та змінні показники в окремій області оперативної пам’яті. У разі відключення живлення (наприклад, при знятті клем з акумулятора) всі коди помилок стираються, при цьому втрачається адаптація. Багато хто помилково думають, що в цьому випадку і сам дефект усувається. Але це не так, хоча, іноді при стирання кодів помилок з пам’яті зникають зовнішні симптоми існуючих проблем. Але це лише тимчасове явище і дефект обов’язково дасть про себе знати. У деяких випадках при скиданні даних погіршуються ходові якості автомобіля. При виникненні такої ситуації американські автовиробники радять поексплуатувати автомобіль в різних режимах. Всі втрачені дані про дефекти в роботі систем будуть відновлені, і адаптивна система управління зможе знову пристосуватися до існуючих умов роботи. Але самий новий стандарт діагностики, відомий як On-Boart Diagnostics II, передбачає збереження кодів помилок в ОЗП незалежно від живлення блоку управління. Деякі автовиробники пішли ще далі і використовують для зберігання адаптаційних даних оперативну пам’ять з окремим блоком живлення. Для таких автомобілів (більшість іномарок, випущених після 1997 року) єдиний спосіб скинути адаптацію — скористатися сканером. Але навіть самим сучасним автомобілям при діагностиці не обійтися тільки одним сканером. Для виявлення всіх несправностей у двигуні обов’язково використання і мотор-тестера.

Як і будь-яке інше обладнання, мотор-тестер, який представляє з себе багатоканальний цифровий осцилограф з набором спеціальних функцій, може бути стаціонарним або переносним. Суть його роботи від цього не змінюється. А полягає вона в наступному. Він вимірює різні сигнали системи, спостерігає їх форму і обробляє отримані дані за допомогою процесора (іноді навіть декількох процесорів). Можна сказати, що діагностика мотор-тестером теж є комп’ютерною. До речі треба зауважити, що діагностика з допомогою мотор-тестера найбільш універсальний спосіб. З його допомогою вирішуються набагато більше повсякденних проблем, що виникають в роботі двигуна. В більшості випадків тільки при використанні мотор-тестера можна встановити діагноз без похибок. А для систем типу KE-Jetronic, L,LE-Jetronic, DIGIFANT, для яких характерна слабка здатність до самодіагностики, мотор-тестер просто необхідний.

Мотор-тестер на пошук і локалізацію дефектів системи витрачає помітно більше часу, ніж сканер, приблизно дві-три години. Та й від працюючого з ним фахівця потрібні спеціальні знання і навички. На практиці і відносно діагностики з мотор-тестером зустрічається багато непорозумінь і помилок. Багато неосвічені в цій справі автомобілісти попадаються на виверти горе-фахівців, отримуючи від них висновок про діагноз несправностей в роботі двигуна у вигляді роздруківок з даними, отриманими з порушеннями умов вимірювання. А, як правило, правильність діагнозу перевірити на місці не можна.

Відношення до діагностики

Хочеться підняти ще одну проблему, пов’язану з відношенням автомобілістів до комп’ютерної діагностики. Зрозуміло, що кожен автомобіль навіть однієї моделі унікальний, адже його стан залежить не тільки від конструкції, але і від умов експлуатації. Іноді прояви дефектів настільки очевидні, що можна і без всяких приладів визначити, в чому причина, а буває і навпаки. І діагностика, навіть із застосуванням сучасних приладів, розтягується на кілька днів. І тут хочеться звернутися до автомобілістам. Якщо таке відбувається, це далеко не завжди означає, що ваша машина потрапила в руки до поганого фахівця. Просто випадок неординарний. Наприклад, як цей. Скарга на гуляють обороти холостого ходу. Будь-який фахівець явно розпізнає роботу економайзера примусового холостого ходу. Результати діагностики говорять про те, що регулятор холостого ходу просто заклинює. Ні внутрішньо, ні заміна регулятора нічого не дає (після заміни через день все повторюється). Подальша діагностика показала несправність в повітряному фільтрі у вигляді розриву, через який пил з вулиці потрапляла в регулятор, що і порушувало його роботу.

Сучасний мотор — дуже складний агрегат. У ньому поєднуються механічна конструкція і складна електронна начинка. При діагностиці двигуна повинні бути враховані всі фактори, які впливають, як на механічну, так і на електронну частину мотора. Причому ступінь впливу тих або інших чинників на виникнення різних несправностей може бути більше або менше в залежності від конструкції двигуна, його поточного стану. У різних випадках абсолютно різні за своєю природою дефекти можуть проявлятися зовні абсолютно однаково. Тому на аналіз витрачається багато часу, оскільки спочатку потрібно висунути всі можливі версії, а потім кожну з них перевірити на предмет підтвердження, для чого проводиться пристойну кількість різних тестових операцій. Звичайно, від помилок ніхто не застрахований. Інгода не допомагає ні багатий досвід, не всі заходи перестраховки. Часто яка-то, здавалося малозначна деталь вислизає з ланцюжка міркувань, руйнуючи всю логіку. Загалом, виявляється, що саме ця деталь стала каменем спотикання в даному випадку, і поки її не знайдеш нічого не вийде.

Сподіваємося, що все розказане вище допоможе більшості автолюбителів хоч трохи розібратися в такому явищі, як комп’ютерна діагностика, навчить кожного з них правильно поводитися зі своїм автомобілем і допоможе знайти спільну мову зі спеціалістом, що проводить комп’ютерну діагностику.

Короткий опис статті: комп’ютерна діагностика авто Сьогодні в статті розглянемо всіляке обладнання комп’ютерної діагностики автомобілів, а також розповімо про нововведення цього складного процесу. Вже пройшло більше 10 років як у побуті р діагностики, діагностика, мотора, управління, системи, роботи, помилки, тільки, більш, роботи, автомобіля, дефект, можна, систем, &ndash, просто, приладів, систему, допомогою, комп’ютерної

Джерело: Обладнання комп’ютерної діагностики автомобілів

Також ви можете прочитати