Хлопчик та ведмідь Розповіді

28.06.2016

Хлопчик та ведмідь | Оповідання

Маленький хлопчик років п’яти-шести… – чорне волосся, коричневі очі, широкі вилиці, монголоїдного типу обличчя; навпочіпки сидить біля багаття, гілочкою перевертає тліючі полешки. Батько-вогул залишив його одного на березі Маньї — потужною непередбачуваною (втім… — як і всі північні гірські річки!), названої його народом, немов у насмішку, «маленькою річкою». Сам же, на дощаній човні горнячке поплив по мисливським справах.

Коли батько повернеться, хлопчик не знає: може, через годину… тільки до вечора. Тут — в тайзі, час тече інакше, аніж там – в селі, де багато будинків і багато народу. Батько не боїться залишати свого первістка наодинці з дикою тайгою, незважаючи на те, що синок ще зовсім малюк: вони — частину лісу, частина всього, що їх оточує — необхватного неба і безкрайньої Югорской землі. Вони… – нащадки тайгового народу, і негоже хлопчику боятися рідній стихії. Батько з дитинства бере улюбленого сина на полювання у тайгу. Він саджає малюка поверх і без того важкого рюкзака і носить з собою по тайговим стежках. Разом вони виходили берега Маньї від рівнинних низовий до гір Приполярного Уралу – рибалили, полювали, косили сіно, заготовляли ліс, будувалися – жили так, як заповедовали їх угорські предки — вогули.

* * *

Хлопчик так захопився грою мов полум’я, що забув про все на світі — перестав чути шум вітру, шелест листя, теньканье синиць-гаичек, скрекіт кедровки. Він цілком зосередився на багатті і не помічав, що відбувається навколо, тому лише здригнувся від несподіванки, коли спину зігріло тепле дихання — хтось торкався плеча…

Короткий опис статті: акумулятори sznajder
Хлопчик та ведмідь
Хлопчик та ведмідь, Ханти-Мансійський автономний округ, Тетяна Немшанова

Джерело:
Хлопчик та ведмідь | Оповідання

Також ви можете прочитати